гемералопія

-ї, ж.

Стан, за якого зір є нормальним за тьмяного освітлення, але слабким за нормального чи яскравого освітлення.

••

Алімента́рна гемералопі́я — гемералопія, зумовлена відсутністю або нестачею в їжі ретинолу.

Есенціа́льна гемералопі́я — гемералопія, зумовлена недостатнім вмістом у їжі ретинолу.

Симптомати́чна гемералопі́я — гемералопія, що є проявом органічних захворювань очей.